Блаженны непорочные в пути ,
Ходящие , Господь, в Твоём законе.
Пока храню уставы я Твои ,
Неуязвим я в Божьей обороне.
Как юноше достигнуть чистоты ?
Как страннику добраться до Отчизны?
Лишь очи отвратив от суеты
И укротив гордыню в этой жизни.
Душа моя , поверженная в прах,
От посрамлений сильных сего мира
Возвышена всегда в Твоих глазах.
При корне ж гордых вновь лежит секира.
И пусть я раньше в жизни заблуждал ,
Доколь страданья моего не ведал –
Моей стезе звездою воссиял
Свет слова , что Господь нам заповедал.
Дороже злата он и серебра,
Я радуюсь богатству откровений.
Ищу я правды Божьей и добра,
Смиренный раб я Божьих повелений.
Хоть страх порой овладевает мной
При виде нечестивых ухищрений,
Господь, Ты будь всегда с моей стопой,
Призри на скорби тягот и гонений .
Судов Твоих боюсь и трепещу,
Корысть и ложь ревниво отвергаю.
Трудов на ниве Божьей я ищу.
Всем сердцем на спасенье уповаю.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Все пройде... - Cветлана Касянчик Цей вірш присвячений моїй дорогій сесричці, Вірі, якій довелося пережити великі труднощі, з яких вона ще й зараз до кінця не вибралась. Але вона живе надією (як і всі ми). 6 червня, 2007 року, по дорозі з Київського аеропорту в Нововолинськ, місто її дитинства, вона і її друзі попали в автокатастрофу. Вона і двоє її друзів їхали з США в гості. Їх зустрічати виїхали друзі і родичі. У тій катастрофі загинуло 6-ро людей, троє з загиблих були її дуже близькі друзі. З трьох, що їхали з Америки, залишилася живою тільки вона одна, зранена, з поломаними кістками. До цього дня вона знаходиться в Україні, де проходить лікування. Сьогодні в неї День народження. Ми, її родина, і друзі щиро вітаємо Вірочку з цим днем і щиро бажаємо їй повного одужання і багато щастя.
